ПОНЯТТЯ CRS ТА ЙОГО ПРАВОВІ НАСЛІДКИ

Станом на сьогодні Україна перебуває на шляху до приєднання до різноманітних міжнародних угод, що передбачає внесення змін до галузевого національного законодавства.

Сфера фінансів і оподаткування – також не виняток, адже з метою приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (надалі – «Закон»), який зараз перебуває на підписі у Президента.

Отже, що ж таке «міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS)» і які правові наслідки зумовлює його впровадження у національне законодавство?

CRS є міжнародним стандартом, схваленим Радою Організації економічного співробітництва та розвитку, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації про фінансові рахунки у фінансових установ та щорічно обмінюватись такою інформацією з партнерами з обміну в автоматичному порядку.

Впровадження CRS включає наступні правові наслідки:

– встановлення зобов’язання для фінансових установ щодо здійснення due diligence (належної комплексної перевірки) фінансових рахунків;

– застосування у національному законодавстві нової термінології та використання коментарів до Загального стандарту звітності CRS під час його тлумачення фінансовими установами та контролюючими органами;

– створення ефективної системи контролю за дотриманням фінансовими установами вимог щодо встановлення підзвітних рахунків та подання звітності за такими рахунками;

– зобов’язання платників податків-резидентів України, що належать до міжнародної групи компаній, подавати до ДПС звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній стосовно відповідного фінансового року;

– отримання органами Державної податкової служби України доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України;

– збір інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) іноземних компаній, які мають в Україні постійні представництва чи місце ефективного управління;

– збір інформації про партнерів та КБВ іноземних партнерств, які здійснюють діяльність або отримують дохід, що підлягає оподаткуванню в Україні;

– збір інформації про трасти, які управляються або адмініструються резидентами України;

– зберігання первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності юридичними особами строком щонайменше п’ять років після завершення звітного періоду або ліквідації компанії;

– упровадження диференційованої системи фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;

– закріплення порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій для власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам, у тому числі якщо власники рахунків є резидентами інших країн та не зареєстровані у контролюючих органах України.

12.04.2023