ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ: ЧИ ДІЙСНО ГРАНИЧНІ СТРОКИ РОЗРАХУНКІВ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ Є «ГРАНИЧНИМИ» НА ПРАКТИЦІ?
В умовах повномасштабної війни в Україні, бізнес все більше зіштовхується зі свавіллям податкових органів, які все більше здійснюють не фіскальну, а каральну функцію. Разом з цим, судова гілка влади не завжди захищає законні інтереси бізнесу від неправомірних рішень контролюючих органів.
Особливе значення в умовах війни має значення здійснення експортних та імпортних операцій суб’єктами господарювання. Проте, під час здійснення таких операцій включається в дію валютне регулювання та валютний контроль.
- ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРАНИЧНИХ СТРОКІВ
На початку війни НБУ скоротив строки проведення розрахунків за експортними та імпортними операціями.
Порушення цих строків тягне за собою нарахування пені — 0,3% за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару чи неоплачених коштів.
Встановлення таких строків здійснюється на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції».
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону про валюту, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною 2 ст. 12 Закону про валюту встановлено, що правління НБУ має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців.
Стаття ж 13 Закону про валюту визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Абзац 2 ч. 1 вказаної статті передбачає, що НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Вказане у сукупності ще раз підтверджує, що встановлення Національним банком України граничних строків проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є заходом захисту, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону про валюту. Вказаний захід захисту може бути встановлений НБУ на строк до 6 (шісти) місяців з можливістю продовження ще на шість місяців, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону про валюту.
- ПРАКТИКА НБУ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону про валюту, порядок застосування заходів захисту, зокрема критерії їх запровадження, подовження строку дії та дострокового припинення встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України з урахуванням положень цього Закону.
Постанова НБУ № 18 (у редакції від 07.07.2022) встановила граничний строк у 180 днів для розрахунків за експортно-імпортними операціями.
Однак після 09.01.2023 року ці заходи не були продовжені НБУ.
*НАСЛІДОК: з цієї дати втратив чинність сам факт «порушення» строків розрахунків, а отже, платників податків не може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону про валюту, якщо поставка товару чи зарахування грошових коштів відбулось після 09.01.2023, а відповідні податкові повідомлення-рішення в такому випадку є неправомірним.
Разом з цим, слід звернути увагу на той факт, що законодавець не передбачив змін до Закону про валюту щодо можливості встановлення граничних строків розрахунків на більш тривалий період або на період дії воєнного стану. Відповідно до принципів правової визначеності та законності, якщо б законодавець мав намір надати НБУ можливість запроваджувати такі заходи на триваліший період або на період дії воєнного стану, це мало б знайти своє відображення у самому Законі про валюту, зокрема через внесення відповідних змін до його прикінцевих та перехідних положень.
Проте таких змін до Закону не було внесено. Це свідчить про те, що будь-яке запродовження граничних строків без відповідного правового підґрунтя є неправомірним. Відсутність змін у законодавстві підтверджує, що НБУ не мав правових підстав для встановлення строків дії заходів захисту понад шість місяців без офіційного продовження відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону про валюту.
- ПОЗИЦІЯ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ТА СУДІВ
Разом з тим, контролюючі органи не зважають на вказане правове регулювання цих правовідносин та притягують до відповідальності платників податків у вигляді нарахованої пені. Виходом із такої ситуації є лише оскарження відповідних податкових-повідомлень рішень в судовому порядку.
Однак судова практика демонструє тенденцію нехтування положеннями Закону про валюту. Суди часто обмежуються посиланням на листи НБУ та податкову інформацію, ігноруючи прямі норми Закону. Хоча, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону про валюту, якщо норма цього Закону допускає неоднозначне трактування, вона має трактуватися на користь резидентів та нерезидентів.
Покладення судами та контролюючими органами на листи НБУ про порушення валютного законодавства як на джерело права, суперечить основним засадам адміністративного судочинства, принципам верховенства права та законності. Відсутність нормативного характеру таких листів означає, що вони не можуть створювати, змінювати або припиняти прав та обов’язків учасників валютних операцій.
- КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
З огляду на вищевказане, необхідно сформувати єдину практику та дати відповіді на принципові питання:
– Чи припиняється дія заходів захисту автоматично через шість місяців з моменту їхнього введення, якщо строк їх дії не був офіційно продовжений?
– Чи може НБУ обґрунтовувати свої дії адміністративними документами, такими як листи чи роз’яснення, які виходять за межі чітко встановлених законом повноважень?
– Чи є допустимим покладання відповідальності на суб’єктів господарювання за умов юридичної невизначеності щодо строків дії заходів захисту?
- ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Відповіді на ці питання дозволять забезпечити дотримання принципів правової визначеності, захист прав учасників валютних операцій та уникнення необґрунтованого тиску з боку державних органів на бізнес. Формування чіткої правозастосовчої практики стане важливим кроком у забезпеченні справедливості та прозорості у сфері валютних операцій.
Тож, чекаємо надання відповідей Верховним Судом на означені питання, які в умовах війни мають фундаментальне значення для формування усталеної правозастосовної практики та напряму впливають на формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату.
09.10.2025
