КРИТИЧНІ ПОМИЛКИ ПРИ ЕКСПОРТІ: АНАЛІЗ РЕАЛЬНОГО КЕЙСУ ТА НАСЛІДКІВ ДЛЯ БІЗНЕСУ (частина 1)

Клієнтом було укладено низку експортних контрактів з нерезидентами, за якими було експортовано товар, вироблений в Україні, за кордон на загальну суму близько 400 тисяч євро. Зазначені експортні операції підпадають під валютний контроль.

Відповідно до закону, після експорту товару за межі України кошти за нього повинні або бути зараховані на рахунок Клієнта (Експортера) протягом 180 днів, або ж експортер має подати в цей строк позов до суду про стягнення боргу.

Однак нерезиденти не розрахувалися вчасно з Клієнтом.

Клієнт проводив перемовини щодо оплати за поставлений товар, проте це не дало результату.

З пропуском 180-денного строку Клієнт звернувся з кількома позовами до суду в Україні про стягнення боргу.

Паралельно податкова провела перевірку та нарахувала 7,1 млн грн пені за порушення строків повернення валютної виручки.

Клієнт звернувся до нас на етапі, коли:

1. Суд першої інстанції закрив провадження у справах про стягнення боргів через непідсудність справ українським судам.

При цьому, в разі набрання чинності таким рішенням Клієнт міг бути фактично позбавлений можливості стягнути борги через суд, а податкова — донарахувати пеню до 400 тис. євро у гривневому еквіваленті.

2. Клієнт програв суд першої інстанції у податковому спорі щодо оскарження нарахованої валютної пені на суму 7,1 млн грн.

Таким чином, Клієнт не тільки не отримав кошти за поставлений товар (близько 400 тисяч євро) і фактично опинився перед ризиком того, що українські суди ці справи не розглядатимуть, але й залишився винним державі 7,1 млн грн пені — з перспективою збільшення цієї суми податковою до еквівалента 400 тис. євро.

Перед нами стояло завдання терміново врятувати ситуацію — причому станом «на вчора».

Що було далі — розкажемо в наступному дописі.

*Матеріал публікується з дозволу Клієнта.

15.12.2025