АНАЛІТИЧНІ ПРОДУКТИ БЕБ І ВИСНОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ, ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА ТА КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СТ. 212 КК: ЩО ВАРТО ЗНАТИ БІЗНЕСУ В 2026 РОЦІ?

Аналіз актуальних проблем та інструментів захисту бізнесу у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків.

Жабський Владислав – адвокат, співкеруючий партнер Адвокатського об’єднання «ЕЛБЕЙС», голова комітету із захисту бізнесу Української комплаєнс асоціації

Житинський Олексій – юрист Адвокатського об’єднання «ЕЛБЕЙС»

Кількість кримінальних проваджень за ст. 212 КК України щороку зростає, тоді як реальних вироків – одиниці. Чи можуть аналітичні продукти БЕБ та висновки спеціалістів стати підставою для обвинувачень і слідчих дій без узгоджених податкових зобов’язань, з якими проблемами стикається бізнес у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, та як підприємцям ефективно себе захистити – розглянемо в цій статті.

Трохи статистики

Звітність Офісу Генерального прокурора про зареєстровані кримінальні правопорушення свідчить:

 – за 2023 рік органами БЕБ по всій країні було обліковано 697 кримінальних правопорушень за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків), з них у 41-му особам було вручено повідомлення про підозру;

 – у 2024 році – 779 кримінальних правопорушень (з яких у 70-ти – особам повідомлено про підозру);

 – в 2025 році – 871 (у 106 з них вручено повідомлення про підозру);

 – за січень 2026-го було зареєстровано 86 кримінальних правопорушень за ухилення від сплати податків і в п’ятьох з них особам повідомлено про підозру.

Статистика говорить сама за себе: кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень за ст. 212 КК щороку зростає приблизно на 11%. Уже зараз кожного робочого дня за цією статтею БЕБ реєструє більш ніж 3 кримінальні провадження, і ця тенденція лише зростає.

З іншого боку, за 2025 рік органами БЕБ було скеровано до суду 98 кримінальних проваджень за ст. 212 КК, з яких тільки 10 – з обвинувальним актом. Подібну ситуацію можна було спостерігати і в минулі роки діяльності цього правоохоронного органу.

Статистичні дані Державної судової адміністрації щодо кількості засуджених за цією статтею ще скромніші: у 2023 році було засуджено 1 особу, у 2024 – жодної, а в 2025 році – 2 особи.

Як бачимо, кількість зареєстрованих та скерованих до суду кримінальних проваджень за статтею 212 КК, а також цифри засуджених за цією статтею осіб кардинально різняться. В таких умовах кримінальне провадження, пов’язане з ухиленням від сплати податків, легко може стати інструментом тиску на бізнес, тому підприємцям вкрай важливо розуміти, як працює БЕБ та як себе захистити в разі необґрунтованих кримінально-правових претензій.

Аналітична функція БЕБ

Відповідно до Закону України «Про Бюро економічної безпеки» однією з функцій БЕБ є інформаційно-аналітична діяльність, яка здійснюється інформаційно-аналітичними підрозділами БЕБ.

Результатом аналітичної роботи інформаційно-аналітичних підрозділів БЕБ є аналітичний продукт, складений у письмовій формі з використанням інформації, що міститься в інформаційних системах БЕБ та інших джерелах, у тому числі інформації, що міститься в заявах або повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення.

Аналітичний продукт містить опис проведених досліджень та зроблених за їх результатами висновків, відповідей на запитання, поставлені замовником аналізу, або на запитання, поставлені за власною ініціативою під час аналізу наявної інформації. Аналітичні продукти створюються планово або на запит підрозділу Бюро економічної безпеки України. Висновки, що містяться в аналітичних продуктах, повинні ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх ризиків у сфері економіки, у тому числі на матеріалах кримінальних проваджень та оперативно-розшукової діяльності.

При цьому аналітичні продукти поділяються на два види:

1) висновок аналітика – містить відомості про ризик учинення кримінального правопорушення конкретним суб’єктом (або суб’єктами) у сфері економіки;

2) аналітична довідка – містить інформацію про ризики (зони ризику) в операціях, процесах, галузях економіки або на певних територіях, а також про підготовку кримінальних правопорушень; створюється для запобігання правопорушенням та управління ризиками.

Основна увага аналітичних підрозділів БЕБ у податковій сфері зосереджується на здійсненні інформаційно-пошукових та аналітично-інформаційних заходів з виявлення та ідентифікації ризиків, пов’язаних із необлікованим виготовленням та реалізацією підакцизної продукції, заволодінням бюджетними коштами внаслідок незаконного відшкодування ПДВ, протидії незаконній організації діяльності грального бізнесу.

Таким чином, аналітичний продукт БЕБ за своєю суттю є документом, який містить лише узагальнений аналіз податкової, фінансової чи митної інформації, порівняння даних із державних реєстрів та висновки щодо ймовірних порушень. Він не може підміняти акт податкової перевірки, встановлювати факт податкового правопорушення чи породжувати податкові зобов’язання.

Аналітичний продукт БЕБ як підстава ініціювання кримінального провадження

Аналітичні документи БЕБ є доволі поширеною підставою для відкриття кримінальних проваджень, проведення обшуків, вилучення первинної документації, накладення арешту на майно, блокування рахунків підприємств та вручення підозр. Наслідком таких дій часто стає неможливість підприємства нормально працювати, адже в умовах кримінального провадження бізнес несе репутаційні втрати, а контрагенти відмовляються співпрацювати.

Водночас відповідно до чинного законодавства аналітичні продукти БЕБ не можуть замінювати узгоджене податкове повідомлення-рішення та не можуть підміняти собою висновків судової економічної експертизи.

Аналітична функція БЕБ не може підміняти собою функції податкового органу. Так, відповідно до п. 61.3 статті 61 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), органи Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, інші правоохоронні органи та їх службові (посадові) особи не можуть проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування. Очевидно, що метою цієї заборони було зменшення протиправного тиску на бізнес, обмеження можливості правоохоронців втручатися у податкові відносини, оскільки податковий контроль, установлення факту податкового правопорушення та донарахування податкових зобов’язань належить до виключної компетенції ДПС України та її територіальних органів.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ податкова інформація від правоохоронних органів може використовуватися податковим органом як підстава для призначення позапланової перевірки платника податків. Водночас це можливо лише в разі, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит податкової, в якому зазначаються порушення цим платником податків валютного, податкового чи іншого законодавства. Крім того, рішення про проведення перевірки всеодно має ухвалювати податкова, а не будь-який інший орган.

Водночас податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб’єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.01.2024 року у справі №120/9359/21-а).

Хоча БЕБ має повноваження розпочинати та проводити досудове розслідування без результатів податкової перевірки, проте скерування обвинувального акта до суду без її результатів є неможливим, а у випадку вчинення БЕБ таких спроб – суди мають ухвалювати виправдувальні вироки. Так, у постанові від 14.01.2025 року в справі №583/2063/16-к колегія суддів Касаційного кримінального суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про те, що орган досудового розслідування не може перебирати на себе функції податкової: обвинувачення за ст. 212 КК передбачає наявність податкового боргу, який повинен бути узгодженим та вираховуватися виключно на підставі податкової перевірки, і за результатами такої перевірки виноситься повідомлення-рішення, яке також має бути узгодженим.

Більш того, у постанові ККС ВС від 24.06.2025 року по справі №172/1310/23 прямо зазначено: якщо платник сам не визначив свого зобов’язання щодо сплати податку та наразі узгоджене ППР відсутнє, то у нього не виникає обов’язку сплати податку. Тож дії платника не утворюють суб`єкта злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не в змозі замістити узгоджене ППР, оскільки згідно з ПК України вони не утворюють обов’язку сплати податку платником.

Таким чином, належним підтвердженням факту податкового правопорушення є виключно узгоджене податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами податкової перевірки. В ідеалі обвинувачення за статтею 212 КК має ґрунтуватися на результатах податкової перевірки та висновках подальшої судової економічної експертизи, коли визнаний фахівець-економіст підтвердить порушення. Попри це, аналітичні документи БЕБ часто слугують підставою для внесення відомостей про податкове правопорушення до ЄРДР, здійснення слідчих (розшукових) дій та застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Як наслідок, навіть за відсутності податкового боргу, встановленого за результатами податкової перевірки, може відбуватися фактичне блокування діяльності бізнесу.

Висновки податківців як спеціалістів у кримінальному провадженні

У кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, легалізацією майна та іншими економічними злочинами правоохоронці часто залучають до кримінального провадження інспекторів податкової служби, висновки яких потім кладуться в основу обвинувачення.

Процесуальними джерелами доказів відповідно до КПК України є, в тому числі, документи та висновки експертів. До документів згідно з ч. 2 ст. 99 КПК України можуть належати, зокрема, довідки, висновки та інші документи спеціалістів. Водночас необхідно розуміти, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, висновки спеціаліста, знову ж таки, не можуть підміняти собою законну процедуру здійснення перевірки господарської діяльності та, відповідно, не можуть встановлювати обсяг доходів суб’єкта господарювання. При цьому в таких висновках, як правило, прямо зазначається, що аналіз зроблено без первинної документації, підтверджуючих експертиз, інших матеріалів, які мають суттєве значення та можуть вплинути на кінцевий результат.

Більш того, положеннями ч. 2 ст. 71 КПК України передбачено, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків. Водночас такі спеціалісти часто залучаються слідством для надання письмового висновку у кримінальному провадженні щодо злочинів (як-то ухилення від сплати податків чи легалізація майна), а не щодо проступків. Відповідно, на таке порушення неодмінно слід звертати увагу слідчого судді/суду, наприклад, у клопотанні про скасування арешту майна.

Поріг кримінальної відповідальності за ст. 212 КК у 2026 році

Важливо також підкреслити, що кримінальна відповідальність за ст. 212 КК диференційована залежно від суми податків, яка не надійшла до бюджету. «Пороги» кримінальної відповідальності змінюються залежно від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НДМГ), що встановлюється державою та для цілей кваліфікації кримінальних правопорушень дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Так, станом на 2026 рік мінімальний поріг для настання кримінальної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 212 КК ( «значний розмір») становить 4 992 000 грн (1664*3000).

Для кваліфікації ухилення від сплати податків за ч. 2 ст. 212 КК («у великих розмірах») у 2026 році достатньо досягти межі у 8 320 000 грн (1664*5000), натомість «особливо великими розмірами» в розумінні ч. 3 ст. 212 КК є 11 648 000 грн (1664*7000).

Донарахування податкових зобов’язань на такі або більші суми можуть призводити до початку кримінального провадження відповідно за частиною першою, другою або третьою статті 212 КК України. Якщо ж сума донарахованих за результатом податкової перевірки зобов’язань становить менше ніж 4 992 000 грн, то склад кримінального правопорушення за статтею 212 КК у такому разі відсутній, кримінальне провадження не може бути розпочато, а розпочате – підлягає закриттю. Важливо: враховується фактично несплачена сума податків, а не донарахування разом зі штрафами чи пенею.

Водночас зауважимо, що коли в рамках кримінального провадження інкримінується одразу кілька кримінальних правопорушень, наприклад, легалізація майна (ст. 209 КК), незаконне виготовлення/збут підакцизних товарів (ст. 204 КК), підроблення документів (ст. 358 КК), то навіть якщо післяпорогового значення за статтею 212 КК немає, досудове розслідування може тривати за іншими статтями Кримінального кодексу.

Висновки та практичні поради бізнесу

Вже не один рік бізнес стикається зі спробами незаконного тиску з боку правоохоронних органів у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків. Інструментами такого тиску є висновки спеціалістів-податкових інспекторів, а також аналітичні продукти БЕБ, доказове значення яких з процесуальної точки зору залишається дискусійним.

В таких умовах бізнесу слід бути готовим до можливих кримінально-правових претензій заздалегідь. Регулярний внутрішній податковий аудит і своєчасне залучення професійних податкових юристів допоможуть знизити можливості протиправного тиску з боку правоохоронних органів.

Запобіжниками такого тиску та інструментами захисту бізнесу можуть бути:

 – звернення до компетентних юридичних консультантів та адвокатів, які зможуть провести аналіз податкових ризиків та запропонувати шляхи їх мінімізації, а в разі необхідності – провести фахову комунікацію з податковими та правоохоронними органами;

 – перевірка контрагентів на предмет їх сумнівності чи «ризиковості»;

 – інструктаж персоналу та завчасна підготовка плану дій на випадок проведення обшуків, вилучення документів, арешту майна;

 – своєчасне оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному та судовому порядку;

 – самостійне ініціювання податкової перевірки в разі відкриття кримінального провадження та своєчасна сплата обґрунтованих донарахувань;

 – залучення компетентних експертів-економістів, які є визнаними фахівцями у своїй галузі, що зможуть проаналізувати аналітичні продукти та висновки правоохоронних органів на предмет їх змістовної та методологічної обґрунтованості;

 – у разі наявності сильної та обґрунтованої правової позиції – звернення до Ради бізнес-омбудсмена зі скаргою на незаконні дії правоохоронних органів.

У будь-якому разі бізнесу слід пам’ятати, що лише узгоджене податкове зобов’язання може бути підставою для обвинувачення в ухиленні від сплати податків.

09.03.2026