КРИТИЧНІ ПОМИЛКИ ПРИ ЕКСПОРТІ: АНАЛІЗ РЕАЛЬНОГО КЕЙСУ ТА НАСЛІДКІВ ДЛЯ БІЗНЕСУ (частина 3)
Напрямок стягнення боргів
У процесі подальшого розгляду двох справ про стягнення боргів за поставлений товар з нерезидентів-боржників останні сплатили основну суму боргу на користь Клієнта. Однак боржники відмовилися сплачувати штрафні санкції в розмірі близько 80 тисяч євро за несвоєчасну сплату боргу.
У зв’язку з цим довелося достягувати штрафні санкції та пройти всі судові інстанції — аж до Верховного Суду, який своїми рішеннями присудив їх до стягнення.
Після отримання позитивних рішень Верховного Суду нам вдалося переконати нерезидентів-боржників добровільно виконати рішення суду та сплатити на користь Клієнта 80 тисяч євро штрафних санкцій.
Податковий напрямок
Після часткового успіху у Верховному Суді ми зосередилися на підготовці письмових пояснень для повторного розгляду справи в апеляційному суді.
Наші дії:
– Підготували письмові пояснення на підсилення позиції Клієнта;
– Представили інтереси Клієнта в суді апеляційної інстанції;
– Апеляційний суд повторно відмовив у задоволенні апеляційної скарги;
– Підготували касаційну скаргу та представили інтереси Клієнта у Верховному Суді;
– Верховний Суд під час повторного розгляду все ж таки відмовив у задоволенні касаційної скарги. Це рішення є остаточним у цій справі.
Після цього податкова подала до суду позов про стягнення податкового боргу з Клієнта в розмірі 7,1 млн грн. Даний позов фактично є безспірним, зважаючи на рішення Верховного Суду на користь податкового органу.
Суд першої інстанції задовольнив позов податкової. Це рішення було вирішено не оскаржувати. Ми подали заяву про розстрочку виконання судового рішення щодо сплати податкового боргу строком на шість місяців, щоб Клієнт міг продовжувати повноцінну бізнес-діяльність.
Однак суд відмовив у задоволенні заяви, не вникаючи в суть наданих документів та аргументів. У результаті Клієнт сплатив податковий борг у повному обсязі.
Цей податковий борг є прямим наслідком прострочення оплати боргу контрагентом на користь нашого Клієнта.
У подальшому, ймовірно, зазначена сума буде стягуватися як збитки з контрагентів-нерезидентів.
Мораль цього кейсу
1. Звертатися до кваліфікованих юристів на етапі укладення зовнішньоекономічних контрактів для аналізу договорів на предмет ризиків;
2. У разі несплати контрагентом у строки, встановлені договором, завчасно звертатися за правовою допомогою;
3. У разі проведення валютної перевірки з питань дотримання валютного законодавства залучати юристів уже в ході перевірки. А ще краще — на етапі, коли ви розумієте, що є проблема і нею потрібно займатися до приходу податкової служби.
*Матеріал публікується з дозволу Клієнта.
02.01.2026
