ЯК СТЯГНУТИ БОРГ ПІД ЧАС ВІЙНИ: СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПОРАДИ КРЕДИТОРАМ

Воєнний стан в Україні, запроваджений у зв’язку з повномасштабною збройною агресією, суттєво вплинув на всі сфери суспільного життя, зокрема й на сферу виконання грошових зобов’язань. Багато суб’єктів господарювання втратили можливість вести бізнес у звичайному режимі, що спричинило масове накопичення заборгованостей. У цих умовах питання стягнення заборгованості набуває особливої актуальності, водночас стикається з рядом правових, організаційних та фактичних викликів.

З метою освітлення проблематики та опцій щодо стягнення заборгованості, ми розпочинаємо серію статей по цій тематиці, та перша з них стосується найбільш поширеного варіанту – стягнення заборгованості в судовому порядку.

1. Правове регулювання судового стягнення заборгованості під час воєнного стану

Незважаючи на дію воєнного стану, загальні положення цивільного та господарського законодавства про зобов’язання та відповідальність за їх невиконання залишаються чинними. Разом із тим, деякі аспекти судового провадження зазнали змін:

 – Згідно з листами Верховного Суду та рекомендаціями Вищої ради правосуддя, суди можуть враховувати об’єктивні обставини, пов’язані з війною, при оцінці доказів і застосуванні процесуальних строків.

 – Виконання судових рішень може бути ускладнене через територіальні обмеження, знищення майна або відсутність виконавців у певних регіонах.

2. Досудове врегулювання спорів.

 Досудове врегулювання починається з направлення боржнику письмової вимоги про погашення заборгованості.

Закон не завжди вимагає обов’язкового претензійного порядку, однак у господарських спорах його дотримання часто є передумовою для стягнення відсотків річних та штрафних санкцій.

Претензія повинна містити:

 – суму заборгованості та її розрахунок;

 – посилання на умови договору;

 – вимогу про сплату в добровільному порядку;

 – строк для виконання.

Як альтернатива судовому процесу сторони можуть провести переговори та укласти угоду про реструктуризацію боргу. Перевагою такого підходу є економія часу та коштів, та що більш важливо, може зберегти ділові відносини контрагентів.

3. Судове провадження та особливості подання позовів у період воєнного стану

Якщо ж переговори не дали позитивних результатів, кредитор буде вимушений звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позов подається до господарського, у разі спору між юридичними особами чи підприємцями, чи цивільного суду, якщо хоча б однією з сторін є фізична особа.

Ключовим елементом успішного судового захисту є якісна доказова база:

 – первинні документи (договори, акти, рахунки);

 – листування;

 – виписки з банку, платіжні доручення;

 – акти звірки розрахунків.

 Судовий розгляд може бути як спрощеним (у разі безспірності вимог), так і загальним.

У разі задоволення позову суд ухвалює рішення про стягнення боргу, а також може присудити пеню, інфляційні втрати, 3% річних та витрати на правничу допомогу.

Суттєвими є проблеми, пов’язані з фізичним доступом до судів, затримками у розгляді справ, складністю встановлення місцезнаходження відповідача, врученням процесуальних документів. У цих умовах значну роль відіграє електронне правосуддя — подання позовів через «Електронний суд», участь у засіданнях у форматі відеоконференції.

Також розповсюдженим є явище заочного розгляду справ через відсутність відповідача-фізичної особи, який фізично не може бути повідомлений про розгляд. Це ставить під сумнів ефективність захисту його прав, але дозволяє кредиторам реалізувати право на судовий захист.

4. Виконання рішень судів у період війни

Після отримання кредитором позитивного судового рішення та набрання ним законної сили, боржник має два варіанта поведінки – сплатити розмір заборгованості добровільно, або ж очікувати відкриття виконавчого провадження, з подальшими негативними наслідками – арешт та реалізація майна, та додаткову оплату праці виконавця в розмірі 10% від суми стягнення.

Виконавець одночасно виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів та майна божника та стягнення витрат виконавчого провадження і виконавчого збору.

З метою забезпечення виконання рішення виконавець має право накласти арешт на:

 – грошові кошти на рахунках;

 – рухоме і нерухоме майно;

 – корпоративні права.

Арешт унеможливлює відчуження активів боржником. Згідно з Законом України «Про виконавче провадження», арешт може бути накладений як за постановою виконавця, так і за ухвалою суду.

У разі відмови боржника виконати рішення добровільно, майно може бути реалізоване через систему електронних торгів (СЕТАМ). Кошти, виручені від продажу, спрямовуються на погашення боргу.

При цьому, варто зважати, що виконавче провадження суттєво ускладнене. Серед основних причин:

 – Територіальна недоступність для виконавців.

 – Призупинення роботи державних установ.

 – Втрата чи пошкодження майна боржника.

 – Законодавчі обмеження щодо виконання рішень стосовно мобілізованих осіб чи осіб, які перебувають у зоні бойових дій.

5. Судова практика

Суди враховують обставини воєнного стану при вирішенні справ про стягнення боргів. У деяких випадках визнається форс-мажор як підстава для звільнення від відповідальності, однак він не скасовує обов’язку виконати зобов’язання в майбутньому. Наприклад, у ряді рішень господарські суди відхиляють позови про неустойку, якщо боржник доводить неможливість виконання зобов’язань саме через активні воєнні дії.

Разом з тим, суди не вважають сам факт війни достатньою підставою для уникнення боргу, якщо не наведено конкретних доказів, що війна унеможливила виконання договору.

6. Висновки та рекомендації

Ефективне стягнення заборгованості потребує комплексного підходу. Починаючи з досудової претензійної роботи, через судовий процес та до етапу примусового виконання, кредитор має діяти чітко, системно та із залученням правничої допомоги. Особливої уваги заслуговує питання арешту майна як ключового інструменту забезпечення реального виконання рішень суду.

В умовах воєнного стану судове стягнення заборгованості залишається можливим, хоча й ускладненим. Кредиторам варто:

 – Використовувати механізми електронного правосуддя.

 – Належно готувати докази боргу.

 – Зважати на можливі обставини форс-мажору з боку боржника.

 – Застосовувати альтернативні методи врегулювання: медіацію, реструктуризацію, договірне списання боргу.

Звернення до LBASE надає кредиторам суттєву перевагу у справах про стягнення заборгованості. Команда об’єднання має напрацьовані та ефективні алгоритми правового реагування — від досудового врегулювання до повного примусового виконання судового рішення. Завдяки системному підходу та глибокому розумінню процесів судового захисту, LBASE забезпечує клієнтам реальні результати навіть у складних і багаторівневих спорах.

29.10.2025