ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БІЗНЕСУ
В умовах воєнного стану валютний контроль виступає ключовим елементом макрофінансової політики держави. Його завданням є мінімізація ризиків дестабілізації фінансової системи, недопущення неконтрольованого відтоку капіталу та підтримка стабільності національної валюти.
Що ж таке валютний контроль?
Валютний контроль – це система державного регулювання, що забезпечує дотримання резидентами та нерезидентами вимог валютного законодавства України під час здійснення валютних операцій. Його правове регулювання базується на Законі України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (зі змінами) та актах Національного банку України.
В умовах воєнного стану значна частина валютних обмежень запроваджена Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період дії воєнного стану». При цьому, суди ставлять вказану постанову на один щавель із Законом та зазначають, що вказана постанова підлягає пріоритетному застосуванню в умовах правового режиму воєнного стану.
Основні валютні обмеження запроваджені саме Постановою НБУ № 18. До них в тому числі відносяться:
1. Граничні строки розрахунків
Для експортно-імпортних операцій передбачено 180 календарних днів з дня оформлення митної декларації (для експорту) або отримання передплати (для імпорту). Такі строки застосовується до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Зазначені обмеження не поширюється на імпорт товарів (уключаючи незавершені розрахунки за угодою), якщо сума операції (в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення операції) менше розміру, передбаченого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто менше 400 000 грн. в еквіваленті, крім випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
2. Заборона окремих валютних операцій
Постанова № 18 забороняє купівлю іноземної валюти та переказ коштів за кордон з метою:
• інвестицій за межі України;
• придбання цінних паперів та корпоративних прав;
• внесків до статутних капіталів;
• купівлі нерухомості за кордоном. > Тетяна Вовчук: 3. Винятки для оплати імпорту
Дозволено здійснювати купівлю валюти та перекази за кордон для розрахунків за імпорт окремих товарів і послуг.
4. Валютні операції фізичних осіб
За Постановою № 18 резиденти можуть сплачувати кошти у валюті на рахунок нерезидентів лише у визначених випадках (наприклад, за навчання, проживання, медицину).
5. Криптовалюта
Обмежено поповнення електронних гаманців електронними грошима та розповсюдження електронних грошей.
6. Розрахунки з резидентами російської федерації, республіки білорусь та юридичними особами, пов’язаними з державою-агресором
• Постановою КМУ № 426 від 09.04.2022 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації», повністю заборонено імпорт товарів з російської федерації.
• Відповідно до Постанови №18 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф/рб. Проте, вказані обмеження містять декілька виключень.
Вплив на бізнес: реальні приклади
Експортери зобов’язані контролювати зарахування валютної виручки в межах 180-денного строку за п. 14-2 Постанови № 18.
Приклад: українська агрофірма, що експортує продукцію до країн ЄС, має забезпечити зарахування коштів протягом 180 календарних днів від дати митного оформлення. В іншому випадку податкова нарахує пеню, в розмірі 0,3 % від неотриманих коштів за кожен день прострочення, але не більше несплаченої суми.
Запроваджені НБУ тимчасові норми не дають змогу переказувати іноземну валюту за кордон для погашення та обслуговування українськими підприємствами-позичальниками боргових зобов’язань перед іноземними кредиторами.
Приклад: компанія-резидент отримала позику (кредит) від нерезидента. У зв’язку із запровадженими обмеженнями компанія-резидент не може виконати свої боргові зобов’язання за кредитом (позикою). Виходом із ситуації може бути відкриття нерезидентом рахунку в Україні, на який можливо буде зарахувати кошти в національній валюті на виконання договору позики (кредиту).
Компанії, що планують інвестиції за кордон, наразі не можуть переказувати валюту на ці цілі через заборону, встановлену Постанови № 18.
Адаптаційні рішення для бізнесу
Перегляд умов контрактів
• Встановлення та контроль строків розрахунків у межах 180 днів.
• Своєчасне (до настання граничних строків 180 днів) звернення до Мінекономіки за продовженням таких строків.
• Своєчасне (до настання граничних строків 180 днів) звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар (на час розгляду справи судом та протягом виконання рішення суду нарахування пені зупиняється). > Тетяна Вовчук: Оптимізація платежів
• Проведення оплат лише за дозволеними категоріями товарів/послуг.
Контроль строків
• Створення системи моніторингу виконання контрактів для запобігання штрафам.
Міжнародні розрахунки
• Співпраця з міжнародними партнерами через третіх осіб або посередницькі структури (у рамках законодавства).
Секторальні винятки та спеціальні режими
Валютні обмеження не поширюються на розрахунки за:
• товари оборонного призначення;
• медичні препарати та обладнання;
• гуманітарну допомогу;
• енергетичне обладнання.
Це регулюється Постановою № 18.
Висновки
Національний банк продовжує утримувати жорсткий валютний режим в умовах воєнного стану, залишаючи бізнесу обмежений простір для міжнародних операцій.
Проте, дотримання граничних строків, грамотне укладання контрактів і стратегічне планування закупівель дозволяють адаптуватися до чинних обмежень і мінімізувати ризики.
Тому, ми радимо завчасно звертатись до юристів LBASE, які допоможуть грамотно скласти контракт та мінімізувати ризики нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.
